Підсумки 2011

Вартість святкової подорожі

Якщо казати про вартість подорожі, то вона обійдеться набагато дешевше, ніж  в європейські міста. Але і святкування буде не таким гучним, яким звикли його проводити донеччани. 

Переліт в обидва боки коштує приблизно 150 доларів. Така ціна бюджетних авіаліній. Проїхавши хвилин 15 до нової злітно-посадкової смуги у Донецьку, літак за дві години сідає в стамбульському аеропорті Сабіха. Він розташований на азіатському боці, кілометрах у п’ятдесяти від центру, але окрім досить дорогих трансферів (50 євро) тут кожні півгодини курсують спеціальні автобуси. За 7 доларів вони довезуть гостей міста до площі Таксім. Далі все залежить від місця розташування туристів. Ціни на громадський транспорт — автобуси, метро та трамваї у Стамбулі теж відрізняються від європейських. У середньому проїхатись в один бік коштує 2,5 турецькі ліри. Аби дізнатись, скільки це у гривнях, помножуйте на 4.

Турецьку візу без проблем видають в аеропорті. За 30 доларів турист отримує штамп у паспорті. При цьому не вимагають ані страховки, ані жодних інших документів. Хоча на форумах попереджають, що страховка все ж таки іноді буває у нагоді, тож зробити її варто.

Ціни на готелі у Стамбулі, як і в інших містах, залежать від розташування та класу. Наприклад, в історичному центрі можна жити тиждень, заплативши 130 євро. Якщо розділити на 7 ночей, виходить приблизно 18 євро. Це з сніданками, хай і невибагливими, але все ж таки. 

Стамбул туристичний

Панорама Стамбула кардинально різниться від європейських міст. Мусульманська релігія прикрасила місто десятками мечетей, в яких п’ять разів на день здійснюють молитву. Спів муедзінів чутно на декілька кілометрів. Від нього неможливо сховатись. Розглянути мечеть зсередини дозволено, але до чи після молитви. Від жінок вимагають хустки на голові, а від всіх без виключення — роззуватися перед входом. Вся справа у тому, що всередині розстелені килими. Тут немає ікон, але є письмена з Корану, немає фресок, але є кольорова плитка на стінах. 

Блакитна мечеть зсередини

До відомих пам’яток відносять Топкапи — раніше головний палац Османської імперії. Окремий квиток треба купити, аби потрапити у гарем. Але українська свідомість, яка намалювала розкішні палати султанів, була розчарована відносною звичайністю покоїв турецьких вищих осіб. Вразила лише скарбниця, де виставлені величезні смарагди та діаманти. 

Ще одна пам’ятка, яка варта уваги — церква монастиря Спасителя у Хорі, або мечеть Карійє. Розташована вона не у центрі, але це є навіть плюсом. Поки турист їде автобусом, він може побачити багато цікавих картинок Стамбула. Наприклад, вулицю весільних суконь, жінок у традиційному одязі — чорній паранджі до самих п’ят. Сама ж церква дуже гарна. Точніше, мозаїки та фрески зсередини, якими споруда була прикрашена ще у 1315 — 1321 роках. Монастирь присвячений Христу та Богоматері, саме їхні життя описані в малюнках.       

Нетуристичний район Стамбула

Відвідини релігійних споруд безкоштовні. Щодо музеїв, то середня вартість квитка — 25 лір. Фотографування без спалаху дозволено. До цікавинок також можна додати подорож на кораблику Босфором або відвідини азітського боку Стамбула. Азія зовсім не туристична, тут майже не знають англійської та не чіпляються до перехожих з вимогою щось купити.

Подорож Босфором

Стамбул та Новий рік — друзі чи вороги  

Стамбул та Новий рік — явища не дуже знайомі між собою та дружні. Прикрашені ялинки можна перерахувати на пальцях, а всесвітньої радості від чарівної ночі турки не відчувають. Так, коли годинник показав північ, над містом замиготіли феєрверки, але щасливі від того були лише туристи з різних країн. Місцеві рибалки так і продовжували чекати на рибу, а трамваї переповнювали ті, хто не дуже розумів, чому всі радіють. В Україні 1 січня нагадує вибух на атомній електростанції, бо на вулиці складно зустріти людей, схожих на живих. В Стамбулі ж цей день, хоч і вважається державним святом, але не відрізняється від інших. Всі заклади відчинені, магазини одягу працюють у звичайному режимі. 

Ресторанчик, прикрашений по-новорічному

Новорічну ніч напередодні пропонують зустріти в якомусь ресторані з танцювальною програмою та їжею. Але, знову ж таки, клюють на такі пропозиції туристи. 

Отже, Новий рік у Стамбулі — досить посереднє свято. Але мандаринки можна купити без проблем, Олів’є теж продають у кав’ярнях, алкоголь, звичайно, є у продажі, але досить дорогий. На ялинки та гірлянди натрапити вдасться. От тільки ані Діда Мороза, ані Снігуроньки, ані снігу тут не знайдеш. Хоча, в Донецьку зі снігом теж не все гаразд.

Чи вийде новорічне застілля?

Щодо їжі, то відома на весь світ турецька кухня нікого не залишить голодним. Всіляки бутерброди з різного хліба та риби, курки, яловичини чи баранини роблять на кожному розі. На десерт — знамениті турецькі солодощі. У Стамбулі вони дуже смачні, але не такі солодкі, як продають в Донецьку. Лукуму тут можна налічити видів з п’ятдесять. Пахлави трохи менше, але вистачить, аби наїстися. Запити трапезу найкраще свіжовичавленими соками з яблук, гранатів, грейпфрутів та інших фруктів, які коштують дуже дешево. Або ж традиційним для місцевих чаєм. Вони його тут, здається, літрами п’ють.

Продавці соків

У ресторанах в основному пропонують кебаби з гарнірами. Великий обід вийде у середньому в 30 лір. В деяких закладах гостям ще й принесуть подарунок від кухаря — солодку пахлаву. Взагалі харчування у Стамбулі — окрема культура. На вході біля кожної кав’яреньки стоїть місцевий, в обов’язок якого входить запрошення та вихваляння закладу. Коли ж голодний турист сідає за стіл, з ним і поспілкуються, і розкажуть про кожну страву, і навіть станцювати можуть. 

Продавці риби на морі

До речі, така увага до туристів не дуже стомлює тільки у ресторанах. Щодо базарів та магазинів — це просто жах. Потрапивши на Єгипетський ринок, турист сповна зрозуміє, що таке нав’язування. Кожен продавець, швидко зрозумівши національність потенційного покупця, починає згадувати слова на потрібній мові та розповідати, який гарний саме цей чай, саме цей лукум та саме це срібло (всі ці товари часто продають в одному магазинчику). Турист, що прийшов без певної мети щось купити, виходить з базару, завантажений пакетами з всілякими ласощами та подарунками.

Висновок 

Як на донецького туриста, то Стамбул неодмінно вартий уваги. Зовсім інша культура, купа товарів, які можна придбати за невеликим цінами, смачна їжа, гарні краєвиди та традиції, що збереглись до сьогодні. Наприклад, майже всі жінки ходять хай і не у паранджі, але у хустках, вони не носять короткі спідниці, а у транспорті поступаються місцем чоловікам. Жінок не зустрінеш у магазинах та кав’ярнях. Працюють тут виключно чоловіки. Щодо туристок, то дівчат не називають Наташами та не кидають каміння у спину. На них звертають увагу, але  лише з цікавості. Взагалі ходити в людних місцях одній цілком безпечно. Також у Стамбулі безліч котів. Вони, товсті та радісні, живуть всюди, навіть у головних історичних пам’ятках. 

Галатський міст

Щодо Нового року, то українець, який чекає шаленого свята, скоріше буде розчарований. Не Стамбулом — він дуже гарний, а саме відсутністю новорічних традицій. Але кожен може зробити свято самостійно. До того ж, українських туристів тут безліч. Отже, компанія однодумців завжди знайдеться.