Донецьк побачив альтернативний театр від Італії до Білорусі (ФОТО)

Держава – не розбійницька шайка

Перший день фестивалю був насичений на події. Спочатку розмова з організаторами та гостями, а потім й перша вистава. «Колесо» Київського академічного театру відкрило захід. Австрієць Петер Хандке надихнув трупу на постановку його п’єси «Каспар». Безсюжетний перфоманс прикув увагу глядачів до сцени.



«Я хотів би бути тим, ким хтось вже був до мене», - навколо цієї ФРАЗИ побудована композиція вистави. Каспар з’являється ніби з небуття вже дорослим фізично, але не морально, й зростає та розвивається на очах в публіки в людину. Шарм виконавця головної ролі важко переоцінити. Його харизма та можливості пам’яті (величезні фрагменти тексту, які він запам’ятав) дивують, і це навіть м’яко сказано. Від елементарного до складного - так вчиться людина й проходить свій життєвий шлях: «Розмова – не допит, держава – не розбійницька шайка, війна – не іграшка, пунктуальність – ознака ввічливості», - ці, здавалося би, прості істини відкриваються у новому світлі й осягаються глядачами разом із Каспаром.

Ольга Василивицька, глядачка, каже: «Не думаю, що ця вистава випала з загального формату альтернативного фестивалю. Навпаки – вона цілком органічно туди вписалася, не дивлячись на те, що «Колесо» - академічний театр».

В кафе «У Бекіра» донеччанам довелося дивитися харківських «Арабесок». По творах Сергія Жадана вони поставили «Радиошансон». Але на самій виставі було важко сконцентруватися через атмосферу, яка панувала у закладі. Хтось їв, хтось сміявся і займався своїми справами, а офіціантки розносили замовлення прямо поміж акторами, які ходили на ходулях.

Ніколи не зізнавайтесь в адюльтері

Минулого року на «Арт-альтернативі» Сіверодонецький театр драми вже показував виставу по одному із засновників театру абсурду – Беккету. Тоді це було «В очікуванні Годо». Цього разу на другий день фесту трупа привезла більш динамічну та групову постановку «Гра». «Ніколи не зізнавайтесь в адюльтері» - один з лейтмотивів п’єси. Зрада, стандартний любовний трикутник «жінка – чоловік - жінка» й нестандартне бачення гри, яка зветься життям.



Пластика та постійна зміна виконавця головної ролі, думки героїв важко відрізнити від їхніх реплік, часто персонажі зливаються у єдину масу під ковдрою, і тоді вже стає зрозумілим, наскільки сильно, іноді аж до психічного взаємопроникнення, впливають люди один на одного. І навіть те, що вистава відбувалася при абсолютній нестачі місць глядачам (на малій сцені – всім бажаючим місця не вистачило) не зіпсувало враження про неї.

Пластичний експериментальний театр «Eye» в Донецьку вперше. Здебільшого трупа ставить мініатюри, але в Донецьку була презентована велика вистава «3 ВЕРЬ». В її основі немає драматургії, тут сповідуються власні ідеї театру.



«Наше головне завдання – показати глядачу світ таким, яким ми його самі бачимо. При цьому ми ніколи не диктуємо й не нав’язуємо свою точку зору. І навіть якщо ми неправі, це - наш шлях. Він може не збігатися з вашим», - розповів його художній керівник Дмитро Мастяниця. Важко описати словами саму виставу, адже в ній якраз жодного слова актори не промовили. Рухи та пластика, тіло – ось основний інструмент, який використовували актори.

Господарі фестивалю, Донецький камерний театр «Жуки», теж продемонстрували власну майстерність на прикладі перфомансу по Карло Гоцци під назвою «Дзеім». Трупа хотіла показати, що вольнощі, які допустив автор у п’єсі, хоч і не відповідають традиціям комедії дель-арте, але цілком у дусі сучасного театру, який прагне зруйнувати старі склеротичні бар’єри й впустити на свою територію інші традиції, іншу культуру.

Fire-show чи Commedia Del Arte

Останній день подарував публіці фаєр-шоу на закриття від «Комитета поджога». Але перед цим виставу показали кияни з театральної студії «Оксюморон». По Кортасару «Царі» виявилася містичною, темною та загадковою постановкою. Мінотавр та Аріадна, Тезей, якого грала жінка, ці герої гіпнотизували публіку та змушували її відгородитися від своїх проблем та подивитися на навколишній світ ніби з боку.



Італієць Фабріцио Паладін, актор, драматург, музикант та режисер у цей же день провів спільний майстер-клас для акторів та глядачів. Він навчив присутніх, як потрібно сприймати театр, як на нього реагувати, пояснив, звідки пішло мистецтво Commedia Del Arte та продемонстрував наочно, як маски можуть змінювати людину, або як людина може оживляти маски. «Одягаючи маску, актор змінює рухи свого тіла, щоб оживити персонажа, щоб те, що відбувається на сцені, розуміли всі, незалежно від мови, адже це – мова тіла. Актор має створити навколо себе сферу активної дії, щоб втілити персонаж у реальність», - поділився він секретом майстерності.

Олена Федоренко